Кояловіч Михайло Осиповіч [20.9(2.10) .1828, м. Кузня Сокольського повіту Гродненської губернії, — 23.8(4.9) .1891, Петербург], російський історик. Син священика. Професор (з 1862) Петербурзької духовної академії. Основні праці До. присвячені церковно-побутовій і політичній історії західно-російських земель, Білорусії і частково України — «Литовська церковна унія» (т. 1—2, 1859—61), «Історія возз'єднання західноросійських уніатів старих часів» (1873) «Лекції з історії Західної Росії» (1864). До. розвивав в них слов'янофілську тезу про єдність російського народу (куди включалися українці і білоруси) і російської аристократії, що грунтується нібито на національній спільності. У історіографічній роботі «Історія російської самосвідомості по історичних пам'ятниках і наукових вигадуваннях» (1884) До. з позицій відкритого суб'єктивізму розвивав монархістські для націонала ідеї. З кінця 60-х рр. співробітничав в багатьох періодичних виданнях.
Літ.: Нариси історії історичної науки в СРСР, т. 2, М., 1960, с. 571—74, 721—22.
