Кочич (Кочић) Петар (29.6.1877, Стрічичи, Боснія, — 27.8.1916, Бєлград), сербський письменник. Вивчав славістику у Віденському університеті. Піддавався переслідуванням з боку австро-угорських властей. Викладав в гімназії в Ськопле. У історію сербської літератури увійшов як видатний новеліст і сатирик (збірки розповідей «З гір і з предгорій», 1902—05, «Стогони із Зміяня», 1910, сатирична п'єса «Борсук перед судом», 1904, сатирична повість «Судбіще», 1912, і ін. творів). Творчість До. присвячено трагічній долі боснійського селянства, змученого турецькому ігом, феодальною експлуатацією, терором австро-угорських властей.
Соч.: Сабрана дjeла, т. 1—3, Београд, 1967.
Літ.: Крушевац, Т., П. Кочић, Београд, 1951; Petar Kočić. Dokumentarna grada, Sarajevo, 1967.
