Кочар Ерванд Семенович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кочар Ерванд Семенович

Кочар Ерванд Семенович [р. 15(27) .6.1899, Тбілісі], радянський скульптор, графік і живописець, народний художник Вірменської РСР (1965). Вчився в тбіліській Школі живопису і скульптури (1915—18) в Е. М. Татевосяна і в московських Державних вільних художніх майстернях (1918—1919) в П. П. Кончаловського. З 1923 працював в Парижі, з 1936 — у Вірменії. Автор станкової і монументальної скульптури, відміченою експресією руху, інколи стилізацією. Твори: обеліск «Орел» (бронза, 1955) край дороги до Звартноцу, пам'ятник Давіду Сасунському (мідь, 1959) і монументальний бюст Ф. Е. Дзержінського (мідь, 1969) в Єревані. Виконав графічні ілюстрації до народного епосу «Давид Сасунський» (гуаш, 1939, Картинна галерея Вірменії, Єреван) у дусі кам'яних барельєфів. Живописні роботи: жанрові композиції, портрети, натюрморти. Державна премія Вірменської РСР (1967).

  Літ.: Е. Кочар. [Каталог виставки, Ер., 1971]; Е. Кочар. [Альбом, сост. Р. С. Ігитян, Ер., 1972].