Косов, місто (з 1939), центр Косовського району івано-франківської області УРСР. Розташований в передгір'ях Карпат, на р. Рибникові, в 12 км. від же.-д.(железнодорожний) станції Віжніца. заводи деревообробний для лісопилки, сироварний. Виробництво меблів, будматеріалів. Крупний центр (з 17 ст) українського народного мистецтва (художнє різьблення по дереву, кераміка, вишивка, ткацтво, художня обробка металу). Народні майстри входять в художньо-виробниче об'єднання «Гуцульщина» (дерев'яні блюда, шкатулки і ін. з геометричним орнаментом — різьбленим і інкрустованим з дроту і бісеру або випаленим; латунні з чеканкою пластинки для народного костюма, поясів, сумок, керамічні судини з жанровим і рослинним розписом, килими і тканини з геометричним орнаментом, вишивка з рослинними мотивами). Традиції майстрів, що працювали в 19 і в 1-ій половині 20 вв.(століття) (різьбярі Ю. І. і Н. Ю. Шкрібляки, сім'я гончарів Баранюков, гончарі Олекса Бахметюк, П. Т. Кошак, П. І. Цвілик і ін.), розвивають провідні народні художники — різьбярі Н. Ф. Кищук, І П. Тимкив, І. Ю. Грімалюк, керамісти А. І. Рощибьюк, Н. Ст Вербовськая, ткачі М. Ю. Ганущак, А. Ст Василащук, вишивальниця А. Ю. Герасимович. У ДО. є майстерні Художнього фонду УРСР і технікум народних художніх промислів з учбовим музеєм, музей просто неба (народна архітектура і побутовий інтер'єр), виставковий павільйон виробів «Гуцульщини». У 1 км. від До. розташований кліматичний курорт. Літо помірно тепле (середня температура липня 14—17 °С), зима м'яка (середня температура січня —4 °С); опадів 830 мм за рік. Санаторій для підлітків, хворих активними формами туберкульозу легенів.
Літ.: Соломченко О. Р., Гуцульське народне містецтво i його майстрі Київ, 1959; Косов [альбом; авт.(автономний) тексту М. Д. Петрік], До., 1971.
