Косовел Сречко
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Косовел Сречко

Косовел (Kosovel) Сречко (18.3.1904, Сежана, — 27.5.1926, Томай), словенський поет. З сім'ї вчителя. З 1922 вчився в Люблянськом університеті, де був редактором журналу «Младіна» («Mladina», 1924), що об'єднав прогресивне студентство. Поетична творчість До. тривало всього 4 роки (1922—26), він рано помер від менінгіту. У віршах «Червоний атом», «Революція», «Екстаз смерті» і ін. (переважно опубліковані лише після 1945) виступив викривачем капіталізму, закликав до пролетарської революції. Гіркотою пройняті вірші про рідний край, захоплений італійцями: «Балада про народу» (1925), «Горіх» (1926) і ін. Для поетики До., словенської літератури, що значно розширила горизонти, характерні багатство і незвичність рим, свіжість метафор, мелодійність.

  Соч.: Zbrano delo, knj. 1—2, Ljubljana, 1954—60; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Поети Югославії XIX-XX вв.(століття), М., 1963.

  Літ.: Grafenauer N., Pesniški svet srečka Kosovela, Ljubljana, 1965.