Корренс Карл Еріх
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Корренс Карл Еріх

Корренс (Correns) Карл Еріх (19.9.1864, Мюнхен, — 14.2.1933, Берлін), німецький ботанік. Після закінчення Мюнхенського університету отримав (1889) міру доктора; з 1897 професор Тюбінгенського, в 1903—07 Лейпцігського, в 1909—14 Мюнстерського університетів. У 1914—33 директор інституту біології в Берліні. Основна заслуга До. — вторинне відкриття і підтвердження (одночасно з X. Де Фризом і Е . Чермаком) законів спадковості встановлених Р. Менделем . Праці До. присвячені подальшому вивченню явищі спадковості в рослин: ксеній, визначенню підлоги, ряболистої і плазматичної спадковості. До. передбачив розуміння закономірностей зчеплення і обміну спадкових чинників в хромосомах (1902) і спадкоємства Менделя підлоги в рослин.

  Соч.: Gesammelte Abhandlungen zur Vererbungswisseiischaft aus periodischen Schriften. 1899—1924, Ст, 1924; Bestimmung. Vererbung und Verteilung des Geschlechtes bei den höheren Pflanzen, B., 1928; Nicht Mendeinde Vererbung, B., 1937.

  Літ.: Roberts Н. F., Plant hybridization before Mendel, Princeton, 1929, р. 335—43; Ріжков Ст, Карл Еріх Корренс, в кн.: Корренс До., Про неменделicтічну спадковicть. До., 1934, с. 5—14; Гайсиновіч А. Е., Зародження генетики, М., 1967.

  А. Е. Гайсиновіч.