Корпус добровольців свободи (італ. Согро Volontari della Liberta), партизанська армія італійського Руху Опору, що билася проти німецьких окупантів і італійських фашистів в період національно-визвольної війни 1943—45. На першому етапі Руху Опору партизанськими загонами безпосередньо керували ті, що створили їх антифашистські партії. За пропозицією комуністів з представників цих партій 9 червня 1944 в Мілані було створено Головне командування До. д. с., що об'єднало партизанські загони в єдину армію. Антифашистські партії входили в командування До. д. с. на паритетних початках, проте переважаючим впливом в нім користувалися компартія і Партія дії, що контролювали найбільше число загонів. Головному командуванню підкорялися командування областей, військових зон, провінцій і окремих ділянок. Головне командування виконувало політичні директиви Комітетів національного звільнення Північній Італії і здійснювало загальне стратегічне керівництво партизанською війною. Угода про злиття всіх партизанських загонів в єдину армію без розділення по партійній приналежності була досягнута 29 березня 1945. Командувачем До. д. с. був призначений генерал Р. Кадорна. Його заступниками стали Л. Лонго і Ф. Паррі, що продовжували керувати переважно загонів До. д. с. У 1945 До. д. с. налічував 150 тис. чоловік. Озброєні частини До. д. с. очолили загальне повстання у квітні 1945 і своїми силами звільнили більшість міст Північної Італії. Після звільнення Північної Італії До. д. с. був розформований.
Літ.: Лонго Л., Народ Італії в боротьбі, пер.(переведення) з італ.(італійський), М., 1951; Батталья Р., Історія італійського руху Опору, пер.(переведення) з італ.(італійський), М., 1954; Ковальський Н. А., Італійський народ проти фашизму, М., 1957; Філатов Р. С., Італійські комуністи в русі Опору, М., 1964; Комолова Н. П., Рух Опору і політична боротьба в Італії, М., 1972.
