Королев Сергій Павлович [30.12.1906 (12.1.1907), Житомир, — 14.1.1966, Москва], радянський учений, конструктор ракетно-космічних систем, академік АН(Академія наук) СРСР (1958; член-кореспондент 1953), двічі Герою Соціалістичного Труда (1956, 1961). Член КПРС з 1953. У 1924 закінчив в Одесі професійну будівельну школу. З 1927 працював в авіаційній промисловості. У 1930 закінчив Московське вище технічне училище і одночасно Московську школу льотчиків. З червня 1930 старший інженер ЦАГИ. Розробив ряд конструкцій планерів, що успішно літали. Після знайомства з К. Е. Циолковським і його роботами До. захопився ідеями створення літальних апаратів ракетного типа. У 1931 спільно з Ф. А. Цандером брав участь в організації Групи вивчення реактивного руху (ГИРД, Москва), яку очолив в травні 1932. У ГИРДе була побудована і в серпні 1933 запущена перша радянська рідинна ракета «ГИРД-09». Після злиття в кінці 1933 ГИРДа і Газодинамічної лабораторії (ГДЛ) і утворення Реактивного інституту (РНІЇ) До. був призначений заступником директора по науковій частині, а з початку 1934 — керівником відділу ракетних літальних апаратів. У 1934 була видана його робота «Ракетний політ в стратосфері». Їм були розроблені ряд проектів, у тому числі проекти керованої крилатої ракети 212 (що літала в 1939) і ракетопланера РП-318-1, вперше в СРСР що зробив політ під управлінням льотчика В. П. Федорова (1940). У 1942—46 До. працював в ОКБ заступником головного конструктора двигунів, займаючись проблемою оснащення серійних бойових літаків рідинними ракетними прискорювачами. Подальша діяльність До. як керівника крупного колективу була направлена на створення потужних ракетних систем.
В історії освоєння космічного простору з ім'ям До. зв'язана епоха перших чудових досягнень. Видатні організаторські здібності і талант великого ученого дозволили йому впродовж ряду років направляти роботу багатьох науково-дослідних і конструкторських колективів на вирішення великих комплексних завдань. Наукові і технічні ідеї До. отримали широке вживання в ракетній і космічній техніці. Під його керівництвом створено багато балістичних і геофизичних ракет, ракети-носіїв і пілотовані космічні кораблі «Схід» і «Схід», на яких вперше в історії здійснені космічний політ людини і вихід людини в космічний простір. Ракетно-космічні системи, на чолі розробки яких стояв До., дозволили вперше в світі здійснити запуски штучних супутників Землі і Сонця, польоти автоматичних міжпланетних станцій до Луне, Венери і Марсу, виробити м'яку посадку на поверхню Луни. Під його керівництвом були створені штучні супутники Землі серій «Електрон» і «Блискавка-1», багато супутників серії «Космос», перші екземпляри міжпланетних розвідників серії «Зонд». До. виховав багаточисельні кадри учених і інженерів. У 1957 До. присуджена Ленінська премія. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом «Знак Шани» і медалями. Ім'я До., як одного з основоположників практичної космонавтики, привласнено найбільшій освіті (талассоїду) на зворотному боці Луни.
Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Соч. у кн.: Піонери ракетної техніки. Ветчинкин, Глушко, Королев, Тіхонравов, Ізбр. праці, М., 1972.
Літ.: Астатенков П. Т., Академік С. П. Королев, М., 1969; Романів А. П., Конструктор космічних кораблів, 2 видавництва, М., 1971; Апенченко О., Сергій Корольов, М., 1969.
