Корнієц Леонід Романовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Корнієц Леонід Романовіч

Корнієц Леонід Романовіч [8(21) .8.1901, сіло Бобрінец, нині Кіровоградської області, — 29.5.1969, Москва], радянський державний і партійний діяч. Член КПРС з 1926. Народився в сім'ї батрака. З 1931 на відповідальній партійній і державній роботі. У 1938 другий секретар Дніпропетровського обкому КП (б) В. У 1938—39 голова Президії Верховної Ради УРСР. У 1939—1944 голова СНК(Рада Народних Комісарів) УРСР. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 член військових рад ряду фронтів, один з організаторів і керівників партизанського руху на Україні. У 1944—46 перший заступник голови СНК(Рада Народних Комісарів) УРСР, в 1946—53 Раду Міністрів УРСР. З 1953 міністр заготовок СРСР, з 1956 міністр хлібопродуктів СРСР. У 1958—61 голова Державного комітету Ради Міністрів СРСР по хлібопродуктах, міністр СРСР. З 1961 перший заступник голови, з січня 1963 голова Державного комітету заготовок Ради Міністрів СРСР, міністр СРСР. Делегат 18—23-го з'їздів партії, на 18-м-коді з'їзді обирався членом ЦК ВКП (б), на 19—23-м-коді з'їздах — кандидатом в члени ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 1—7-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 ін. орденами, а також медалями.