Корнілов Олександр Олександрович [18(30) .11.1862, Петербург, — 1925], російський історик, письменник. Закінчив Петербурзький університет. Служив комісаром по селянських справах в Царстві Польському, потім (до 1900) при Іркутському генерал-губернаторі. За участь в протесті 42 літераторів проти биття молоді на площі перед Казанським собором в Петербурзі висланий до Саратова в квітні 1901. У 1904 жив в Парижі, працював в редакції журналу П. В. Струве «Звільнення» . Повернувшись до Росії, брав участь в утворенні партії кадетів і в 1905—08 був секретарем її ЦК. З 1909 професор Петербурзького політехнічного інституту, де читав «Курс історії Росії XIX ст» (ч. 1—3, 1912—14). Автор робіт по історії Росії 19 ст (суспільний рух 30—50-х рр., Селянська реформа 1861 і ін.).
Соч.: Селянська реформа. СП(Збори постанов) Би, 1905; Нариси по історії суспільного руху і селянської справи в Росії, СП(Збори постанов) Би, 1905; Суспільний рух при Александре II (1855—1881). Історіч. нариси, М., 1909; Роки мандрів Михайла Бакуніна, М.— Л., 1925.
