Конісський Григорій (у чернецтві — Георгій) [20.11(1.12) .1717, Ніжин, нині Чернігівської області, — 13(24) .2.1795, Могильов], український письменник, церковний діяч. З дворян. Закінчив Київську духовну академію в 1744, прийняв чернецтво. У 1751—55 ректор академії, професор, архієпископ білоруський (з 1783). Боровся проти унії (див. Брестська унія 1596 ) за православну церква і приєднання Білорусії до Росії. Прибічник віротерпимості. До. належить багато проповідей («слів»), віршів, мов, історичні вигадування, курси філософії, богослів'я, піїтіки. Тривалий час До. помилково вважали автором «Історії руссов», написаною Р. А. Полетікой. Соч. До., вперше видані в Петербурзі в 1835 в 2 тт., були схвально зустрінуті А. С. Пушкіним.
Літ.: Колосов Н. А., Георгій Конісський, архієпископ білоруський, М., 1895; УкраЇнськi пісьменникі. Бio-бiблioграфiчній словник, т. 1, До., 1960.
