Коньо (Cogniot) Жорж (р. 15.12.1901, Монтіньі-ле-Шерлье), французький філософ-марксист, письменник і громадський діяч. Закінчив Вищу нормальну школу. Викладав в ліцеях Евре, Діжона, Сен-Кантена і Парижа (1925—36); генеральний секретар Робочого університету (1934). Член ЦК ФКП (1936—64). Головний редактор газети «Юманіте» («L''humanite») (1937—49). Депутат Національних зборів (1946—58), сенатор (1959—68 і з 1968). Роботи До. присвячені проблемам діалектики, історії філософії, релігії, освіти. До. піддає критиці різні напрями буржуазній філософії (феноменологію, католицьку філософію і ін.). Автор збірки новел «Втеча» (русявий. пер.(переведення) 1948).
Соч.: De l''enthousiasme а la conscience enchaintée. La question scolaire en 1848 et la loi Falloux, P., 1948; Réalité de la nation, P., 1950; Mésaventures de l''antimarxisme. Les malheurs de M. Merleau-ponty, P., 1956; La religion et la science. P., 1960; Que est се que la communisme?. P., 1960; Le materialisme gréco-romain, P. [1964]; Prométhée s''empare du savoir. P. [1967]; Cogniot G., Joannes V., M. Thorez l''homme, le militant, P., 1970; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Народний фронт у Франції, М., 1937 (совм. з М. Торезом); Знайомство з Радянським Союзом, М., 1959.
