Концентрація (у хімії)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Концентрація (у хімії)

Концентрація в хімії, величина, що виражає відносну кількість даного компонента (незалежній складовій частині) у физико-хімічній системі (суміші, розчині, сплаві). Найчастіше застосовують наступні способи вираження К. Дольовая До. по масі (вагова пайова До.) — відношення маси даного компонента до маси всієї системи; це відношення, помножене на 100, дає процентну До. по масі (вагові відсотки). Атомна (молярна) пайова До. відношення числа грам-атомів (мілі) даного компонента до загального числа грам-атомів (мілі) системи; це відношення, помножене на 100, дає До. у атомних (молярних) відсотках. Об'ємна пайова До. — відношення об'єму даного компонента до загального об'єму системи; помножена на 100, вона дає До. у об'ємних відсотках. До. рідких систем часто виражають масою речовини, розчиненої в 100 г (інколи в 1 л ) розчинника, або ж числом мілі речовини в 1000 мілі розчинника. У вченні про розчини постійно користуються поняттями молярність (число мілі розчиненої речовини, що міститься в 1 л розчину) і молярність (число мілі речовини, розчиненої в 1000 г розчинника). У об'ємному аналізі До. виражають нормальністю (числом грама-еквівалентів складової частини, що діє, в 1 л розчину) і титром (числом грамів речовини, що діє або визначуваного що відповідає 1мл розчину).

  На практиці для визначення До. служать як звичайні прийоми кількісного аналізу, так і деякі інструментальні методи, що дозволяють швидко і досить точний встановити вміст головної складової частини (наприклад, визначення До. водних розчинів кислот, лугів, солей, етилового спирту по виміру щільності ареометром).

  Літ.: Аносов Ст Я., Погодін С. А., Основні початки физико-хімічного аналізу. Збірки термінів, що рекомендуються, під ред. А. М. Терпігорева, ст 7, М., 1952; Кирєєв Ст А., Курс фізичної хімії, М., 1955, с. 340—344; Винограду Р. Ст, Номограми перерахунку концентрації, М.— Л., 1948.

  С. А. Погодін.