Концентратор
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Концентратор

Концентратор телеграфний, комутаційний пристрій для зменшення числа телеграфних апаратів на телеграфній станції в порівнянні з числом ліній зв'язку, підведених до неї. Розрізняють До. ручного обслуговування і автоматичні. Вони застосовуються на малозавантажених лініях, по яких обмін не перевищує 30—80 телеграм в добу (див. Обмін телеграфний ) . Основним елементом простого До. є ключ, ручка якого може приймати 3 положення: горизонтальне — положення спокою, верхнє, — підключення 1-го телеграфного апарату, і ніжнєє — підключення 2-го телеграфного апарату до лінії зв'язку. Число ключів в До. дорівнює числу ліній зв'язку. З одного боку до кожного ключа підводиться своя лінія зв'язку, з іншої (до всіх ключів До.) — два телеграфні апарати для прийому і передачі телеграм по підведених лініях. Відмітивши сигнал виклику з міського відділення зв'язку, телеграфіст центрального телеграфу переводить ручку ключа, що знаходиться під викличною лампою, що спалахнула, наприклад, у верхнє положення (включення 1-го телеграфного апарату). Під час вступу виклику з іншого міського відділення зв'язку під час роботи 1-го апарату телеграфіст переводить ручку відповідного ключа в нижнє положення (включення 2-го телеграфного апарату). Після закінчення передачі або прийому телеграм ключі До. переводять в горизонтальне положення спокою.

  Ст Ст Новіков.

Схема телеграфного концентратора: ЛР — лінійне реле; До — компенсаційна обмотка реле; РО — робоча обмотка реле; ЛБ — лінійна батарея; МБ — місцева батарея; Пер. — передавач; ЕМ — електромагніт; До — ключ; ВР — викличне реле; ВЛ — сигнальна виклична лампа; ЛЗ — сигнальна лампа зайнятості; вp 1 — контакт в ланцюзі BP; вр 2 — контакт в ланцюзі В л ; R 1 , R 2 , R 3 , R 4 , R 5 , R до , R л — резистори, що обмежують струми у відповідних ланцюгах; Гір. — горизонтальне (середнє) положення ручки ключа До.