Конференція соціал-демократичних організацій в Росії
Конференція соціал-демократичних організацій в Росії, відбулася в Ризі 7—9 (20—22) вересня 1905. Скликана ЦК РСДРП (вибраним 3-м-кодом з'їздом партії в 1905) для вироблення тактики по відношенню до Булигинськой думі. Були присутні представники ЦК РСДРП, Латиською СДРП, Соціал-демократії Королівства Польського і Литви, Революційні українські партії, Бунда, меншовицькій Організаційній комісії (без належних повноважень). Відношення соціал-демократії до парламентаризму в умовах наростаючої Революції 1905—07 мало принципове значення. Більшовики виходили з того, що «... лише звитяжне повстання народу, на чолі з пролетаріатом покладе самодержавному режиму і створить ту, що найбільш забезпечує широкий розвиток класової боротьби пролетаріату державну форму — демократичну республіку...», і ставили «... як невідкладне чергове завдання, підготовку до озброєного народного повстання» («КПРС в резолюціях...», 8 видавництво, т. 1, 1970, с. 130). Вироблена більшовиками тактика висувала на перший план масову агітацію за озброєне повстання проти царизму, створення тимчасового революційного уряду, активний бойкот Думи. Меншовики виступали за участь в Думі. Гасло активного бойкоту відповідало настрою мас. Він був, писав Ст І. Ленін «... природним доповненням зарядженої електрикою атмосфери. Це гасло нічого не „вигадувало» тоді, він лише формулював точно і що вірно йде вперед і вперед, йде до прямого натиску під'їм» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 16, с. 12). Конференція ухвалила більшовицьку резолюцію. У ній розкривалася спроба уряду за допомогою Думи укріпити розхитану революційним рухом пролетаріату влада самодержавства, роздяглася антинародна система виборів в Думу. Конференція намітила завдання революційної соціал-демократії у виборчій кампанії, призвала розкривати на зборах її дійсний характер і цілі, протиставляти їй необхідність скликання Засновницьких зборів на основі загального рівного прямого і таємного голосування. Конференція підкреслила необхідність використання всіх засобів боротьби для зриву виборів в Думу, що в тих умовах повністю відповідало інтересам класової боротьби пролетаріату. Конференція на грунті бойкоту Булигинськой думи об'єднала всі революційні сили, виник єдиний фронт революційних і частини опозиційних сил. Подальші події підтвердили правильність тактики більшовиків. Революційний підйом змів Булигинськую думу. Окрім резолюції «Про Державну думу», конференція ухвалила резолюцію «З приводу подій на Кавказі», в якій виражалося обурення варварськими діями самодержавства, що зробило знаряддям боротьби з революційними подіями нацьковування однієї національності на іншу. Конференція висловила упевненість «... що лише солідарна боротьба пролетарів всіх національностей під єдиним прапором соціал-демократії зможе надати належну відсіч національній політиці царизму» («КПРС в резолюціях...», 8 видавництво, т. 1, 1970, с. 131).
Літ.: Ленін Ст І., Перші підсумки політичного угрупування, Полн. собр. соч.(вигадування),
5 видавництво, т. 12; його ж, Істерика потерпілих поразка, там же; КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво т. 1, М., 1970.
