Конус наростання
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Конус наростання

Конус наростання, закруглено-конусовидна верхівка зростаючого осьового органу (стебла, кореня) рослини, що складається з освітньої тканини ( мерістеми ) . У водоростей, мохоподібних, папоротей і хвощів До. н. представлений однією початковою (ініциальной) кліткою; в плаунових і насінних рослин — групами ініциальних кліток, розташованих шарами паралельно поверхні органу. У результаті ділення цих клітин утворюється т.з. корпус — маса кліток, покрита у вигляді зведення тунікою . Клітини корпусу діляться в різних напрямах (об'ємне зростання), а клітки туніки — переважно перпендикулярно (поверхневе зростання); т.ч. відбувається зростання рослин. До. н. інколи називають точкою зростання або апексом, а верхівкові його клітки — апікальнимі. Клітки До. н., лежачі на самій його вершині і часто називають промерістемой, нижче по осі перетворюються на мерістему, з якої утворюються справжні тканини. На деякій відстані від вершини До. н. стебла закладаються у вигляді поверхневих горбків (екзогенний) зачатки листя, в пазухах яких надалі утворюються нирки. Разом з молодим листям До. н. стебла утворює верхівкову бруньку. Між листовими зачатками знаходяться зони інтеркалярного зростання, завдяки якому відбувається зростання верхівки стебла. До. н. кореня позбавлений поверхневих виростов і прикритий кореневим чехліком .

загрузка...

  О. Н. Чистякова.

Конус наростання: 1 — зовнішній вигляд верхівки втечі водяної сосонки; 2, 3 — конус наростання її стебла з поверхні і в розрізі; зл — зачатки листя; ір — зони інтеркалярного зростання; т — туніка; до — корпус.