Конунг (др.-норв. konungr), військовий вождь, вищий представник родової знаті у скандінавів в раннє середньовіччя. У період, що передував політичному об'єднанню в Норвегії, Данії і Швеції, До. очолював окреме плем'я або населення області; деякі До. були предводителями дружин, що жили військовим видобутком і що брали участь в походах вікінгів . В «епоху вікінгів» (9 — середина 11 вв.(століття)) у кожній із скандінавських країн відбувається піднесення До. одного роду, що підпорядковував собі все населення і що скасовував інших К. Із глави військового союзу племен До. в процесі феодалізування суспільства, що почалося, поступово перетворюється на короля — главу держави.
