Конус (лат. conus, від греч.(грецький) konos) (математика),
1) До., або конічна поверхня, — геометричне місце прямих (створюючих) простору, що сполучають всі точки деякої лінії (що направляє) з даною точкою (вершиною) простору. Якщо напрямна — пряма, то До. перетворюється на плоскість. Якщо напрямна — крива 2-го порядку, не лежача в одній плоскості з вершиною, то отримують До. 2-го порядку (де направляє служить еліпс). Простим з До. 2-го порядку є круглий До., або прямій круга До., що направляє якого служить коло, а вершина ортогонально проектується в її центр.(центральний)
2) У елементарній геометрії круглим До. називається геометричне тіло, обмежене поверхнею круглого До. і плоскістю, що містить направляюче коло. Його об'єм рівний p r 2 h/ 3, а бічна поверхня рівна p rl. Якщо пересікти До. другою плоскістю, паралельною першою, то виходить усічений До., об'єм якого рівний p( R 2 + r 2 + Rr ) h/3, а бічна поверхня рівна p( R+ r ) l.
