Контамінація (у лінгвістиці)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Контамінація (у лінгвістиці)

Контамінація,

  1) у текстології — з'єднання текстів різних редакцій одного твору; прийом текстології, що застосовується в тих випадках, коли джерела не дають задовільної редакції, що відповідає задуму автора (наприклад, деякі твори староруської літератури). Контамінованим є текст поеми «Демон» (у Зборах соч.(вигадування) М. Ю. Лермонтова в 6 тт., видавництво АН(Академія наук) СРСР, 1954—57).

  2) У мовознавстві — утворення нового слова або нової стійкої словосполуки в результаті схрещення двох різних слів або виразів, близьких по звучанню, побудові, значенню. Наприклад, сучасне російське слово «свідок» в значенні «очевидець» з'явилося в результаті взаємодії староруського «с'вдтель» із значенням «Той, хто відає» і дієслова «відті». Результатом До. є багато неправильних слововживань наприклад «грати значення» «грати роль»+«іметь значення». Такі До. незрідка стають поширеними і навіть проникають в літературну мову.