Консульське право, сукупність принципів і норм (як внутрішнього законодавства держави, так і міжнародного права), регулюючих діяльність консулів . Кожну державу визначає об'єм функцій своїх консульських представників з врахуванням законодавства країни перебування. Головним джерелом До. п. є ті, що укладаються окремими державами багаточисельні консульські конвенції, що визначають правове положення консулів, і основні правила здійснення ними своїх функцій. Положення, регулюючі діяльність консулів, є в договорах про торгівлю і мореплавання, про надання правової допомоги, про соціальне забезпечення і ін. У 20 ст було поміщено декілька багатобічних конвенцій, що є як би кодифікуванням договірної практики різних держав по консульських питаннях (наприклад, конвенція Каракаса про консульські функції 1911 Гаагська конвенція про консульських чиновників 1928). Кодексом До. п. є багатобічна Віденська конвенція 1963 про консульські стосунки, що визначає привілеї, імунітет і основні функції штатних консулів, а також правове положення нештатних консулів.
Діяльність радянських консулів за кордоном регулюється радянським законодавством і увязненими СРСР конвенціями по консульських питаннях. Чинне законодавство по питаннях До. п. включає правила, що визначають положення іноземних консулів в СРСР [Положення про дипломатичні і консульські представництва іноземних держав на території СРСР від 23 травня 1966 (друга частина), Основи цивільного судочинства СРСР і союзних республік 1961, Указ Президії Верховної Ради СРСР про місцеві податки і збори від 10 квітня 1942 і т. д.]. Основним законодавчим актом що визначає правове положення і функції радянських консульських представників за кордоном, є Консульський статут Союзу РСР від 8 січня 1926 (із змінами і доповненнями); цілий ряд положень про обов'язки радянських консулів міститься також в Основах законодавства СРСР і союзних республік про брак і сім'ю 1968, в кодексах про брак і сім'ю союзних республік, в Кодексі торгівельного мореплавання СРСР, Положенні про державний нотаріат і ін.
Спеціальні консульські конвенції поміщені Радянським Союзом з Болгарією, Угорщиною, Чехословакією, Югославією, ГДР(Німецька Демократична Республіка), ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам), КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), КНР(Китайська Народна Республіка), МНР(Монгольська Народна Республіка), Польщею, Румунією, Австрією, Великобританією, Італією Фінляндією, Францією, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), США, Швецією, Японією і ін.
