Консульство, період в історії Франції від державного перевороту 9 листопада 1799 (18 брюмера 8-го року), здійсненого Наполеоном Бонапартом, до проголошення його імператором 18 травня 1804. У цей період влада номінально належала трьом консулам, вибраним на 10 років, фактично ж була зосереджена в руках першого консула — Бонапарта; спочатку 2-м-код і 3-м-код консулами були Е. Ж. Сьейес і П. Р. Дюко, а за Конституцією 8-го року — Ж. Камбасерес і Ш. Лебрен. У серпні 1802 Бонапарт і обидва ін. консула були оголошені довічними консулами Французької республіки.
