Констанца (Constanţa), місто і головний порт Румунії, на березі Чорного моря. Адміністративний центр повіту Констанца. Місто До. з прилеглим курортним районом міжнародного значення виділений в самостійну адміністративну одиницю. Населення міста 170 тис. чоловік, курортного району До. 238,1 тис. (1970). До. — транспортний вузол; аеропорт; трубопроводи з району Плоєшті. Вантажообіг порту понад 12,5 млн. т (1970); вивіз нафтопродуктів, цементу, зерна, деревини; ввезення машин, устаткування, апатітов. Крупні елеватори, нафтосховища, склади. База морського рибальства. Основні галузі промисловості: харчова (борошномельна, хлібобулочна, м'ясна, маслобойная, рибоконсервна, винар, плодово-консервна, кондитерська і т. д.) і машинобудівна (судоремонтні верфі, авторемонтні і механічні майстерні). Підприємства шерстяною, швацькою, меблевою, будматеріалів і целюлозно-паперовій промисловості. ТЕЦ(теплоелектроцентраль) (110 тис. квт ) . Промислові підприємства концентруються на Ю.-З.(південний захід) поблизу ж.-д.(железнодорожний) станції і порту. Археологічний і художній музеї.
На місці До. у 6 ст до н.е.(наша ера) іонійськими греками був заснований поліс Томи, який в 29 до н.е.(наша ера) був завойований римлянами. Тут з кінця 8 по 17 рр. жив у вигнанні римський поет Овідій. Імператор Костянтин Великий (правив в 306—337) перейменував Томи в Константініану (Constantiniana). У 1413—1878 До. (Кюстендже) знаходилася під ігом Османа. З 1878 у складі Румунії.
Місто розташоване на високому березі, має прямі широкі вулиці, добре озеленює. Після 1945 споруджені ж.-д.(железнодорожний) вокзал, театр, спортивний зал, реконструйовані головна магістраль і портова зона.
В До. збереглися залишки споруд (в т.ч. торгівельні будівлі 2—3 вв.(століття) з мозаїчною підлогою) еллінізму і римських, візантійські базіліки 5—6 вв.(століття), зміцнень 5—6 вв.(століття), турецькі мечеті 18—19 вв.(століття)
До. — центр чорноморських курортів Румунії. На північ і південь від До. на 50-кілометровій смузі побережжя ведеться будівництво курортних комплексів. Найбільші з них — кліматичні приморські і грязьові курорти Мамая і Ефорія .
