Консианс Хендрік
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Консианс Хендрік

Консианс (Conscience) Хендрік (3.12.1812, Антверпен, — 10.9.1883, Брюссель), бельгійський письменник. Представник романтизму в літературі на фламандській мові. У 1830 добровільно вступив в бельгійську армію. З 1868 охоронець Брюссельського національного музею. Учасник руху за відродження традицій фламандської мови і культури. У історичному романі «Лев Фландрії» (1838) він оспівав подвиг фламандців, що перемогли в 14 ст французьких феодалів. На історичних хроніках засновані його романи: «Якоб ван Артефелде» (1849) — про боротьбу з іспанським тираненням, «Селянська війна» (1853) — про народне повстання 15 ст, «Парубки з Фландрії» (1870) і ін. У його романі «Сиська ван Роземаал» (1844), збірка розповідей «Бабуся» (1853) виразно виступають реалістичні тенденції, не дивлячись на елементи моралізації і ідеалізації патріархального побуту, що містяться в його творах. У розповідях з сільського життя «Сліпа Роза» (1850. русявий.(російський) пер.(переведення) 1893), «Баас Ганзендонк» (1850), «Рікки-Тікки-так» (1851), поетизуючи патріархальний устрій фламандського села, До. створив пройняті лукавим гумором образи селян.

  Літ.: Андрєєв Л. Р., Сто років бельгійської літератури, [М.], 1967; Bock Е. de, Н. Conscience en de opkomst van de Vlaamse romantiek, Antw., 1943.

  І. Ст Вольовіч.