Конрад (Conrad) Джозеф [псевдонім; справжнє ім'я Юзеф Теодор Конрад Коженевський (Korzeniowski)] (3.12.1857, Бердичів, Україна, — 3.8.1924, Бішопсборн, поблизу Кентербері), англійський письменник. За національністю поляк, син учасника польського повстання 1863. Був моряком, прийняв англійське підданство. Опублікувавши роман «Каприз Олмейера» (1895, русявий.(російський) пер.(переведення) 1923), До. присвятив себе літературній діяльності. До. залучали пригоди екзотичні країни (роман «Негр з «Нарцисса»», 1897, русявий.(російський) пер.(переведення) 1925; збірка «Розповіді про неспокій», 1898, русявий.(російський) пер.(переведення) 1925). В центрі романа До. «Лорд Джим» (1900, русявий.(російський) пер.(переведення) 1926) — етичне мужніння хлопця. У романі «Серце тьми» (1902) роздяглося діяльність імперіалістичних колонізаторів. Герої До. — відщепенці буржуазного світу, мужньо зустрічаючі удари долі (розповідь «Кінець неволі», 1902). До. не вірив в успіх соціальної революції, що відбилося в романах «Ностромо» (1904, русявий.(російський) пер.(переведення) 1928) і «Очима заходу» (1911); останній роман свідчить про вплив Ф. М. Достоєвського на До. У пізній творчості До. виявляє ознаки ідейної кризи (романи «Випадок», 1913, русявий.(російський) пер.(переведення) 1925; «Тіньова межа», 1917, русявий.(російський) пер.(переведення) 1925, і ін.). Не втратили історико-літературної цінності статті До. про Р. де Мопассане (1904), І. С. Тургеневе (1917) і ін.
Соч.: The works, v. 1—22, L.— Toronto, 1923—28; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Собр. соч.(вигадування), т. 1—5, М.— Л., 1924—26; Вибране, т. 1—2, М., 1959.
Літ.: Урнов М. Ст, На рубежі століть. Нариси англійської літератури, М., 1970; Leavis F. R., The great tradition, L., 1955; Baines J., J. Conrad, 3 ed., L., [1960]; Jabłkowska R., J. Conrad. Wroclaw, 1961; Conrad. A collection of critical essays, Englewood Cliffs (N. J.) [1966].
