Конгрегації (від латів.(латинський) congregatio — союз, з'єднання) в католицизмі, 1) релігійні організації, безпосередньо пов'язані з чернечими орденами, складаються частково зі священнослужителів, частково з мирян. В ряду чернечих орденів велике число К.; наприклад, до ордена бенедиктинців в 60-х рр. 20 ст примикали 20 чоловічих і 16 жіночих К. Каждая До. має свій статут стверджуваний папою або єпископами. Члени До. дають не «урочисту» обітницю (як члени чернечих орденів), а «простій» — на певний термін або довічний. Цілі До. номінально — чисто релігійні або релігійно-добродійного характеру; фактично ж вони є провідниками політичних планів католицької церкви. До. стали виникати в кінці 16—17 вв.(століття), широкого поширення набули в 19 ст Найбільш значні До. кінця 60-х рр. 20 в.: До. святого духу (заснована в 1703, центр — Париж, 5,15 тис. членів), До. редемпторістов (заснована в 1732, центр — Неаполь, понад 9 тис. членів), До. облатов непорочної діви Марії (заснована в 1816, центр — Екс-ан-Прованс, 7,9 тис. членів), До. маріаністов (заснована в 1817, центр — Бордо, близько 3,5 тис. членів), До. салезіан (заснована в 1859, центр — Турін, 22,6 тис. членів). 2) Об'єднання декількох монастирів під єдиним управлінням. 3) Установи, що входять до складу римській курії .
