Конгейм Юліус Фрідріх
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Конгейм Юліус Фрідріх

Конгейм (Cohnheim) Юліус Фрідріх (20.7.1839, Деммін, Померанія, — 15.8.1884, Лейпціг), німецький патолог. Вивчав медицину в університетах Вюрцбурга, Марбурга, Грейфевальда і Берліна. У 1864 асистент Р. Вірхова . Професор патологічної анатомії в Килі (з 1868), Бреслау (нині Вроцлав; з 1872), Лейпцігу (1878—84). Основна праця До. — курс загальної патології, в якому викладено учення про походженні пухлин (так звана «зародкова теорія До.»). Згідно цієї теорії, пухлини утворюються з ембріональних зачатків, що залишилися невитраченими в періоді виникнення і зростання зародка; згодом при ослабінні життєдіяльності навколишніх тканин ці клітки, на думку До., починають посилено розмножуватися. Розробив судинну теорію запалення, вчення про кінцеві артерії (судинах) і патогенез інфаркту. Роботи До. зробили великий вплив на розвиток патології.

  Соч.: Загальна патологія, т. 1—2, СП(Збори постанов) Би. 1878—81; Бугорчатка з точки зору інфекційної теорії, СП(Збори постанов) Би, 1880.

  Літ.: Серов Ст, Юліус Фрідріх Конгейм (До 75-ліття з дня смерті), «Архів патології», 1959, т. 21 № 9.