Комуністична партія Філіппін (КПФ; Partido Komunista ng Filipinas), заснована 7 листопада 1930. Видну роль в її організації зіграв До. Еванхеліста . Створення КПФ було підготовлене в організаційному відношенні діяльністю Робочої партії (заснована в 1924). У 1935 КПФ була прийнята в Комінтерн. У 1938 КПФ об'єдналася з Соціалістичною партією, створеною в 1932 в якості легальній марксистській партії після заборони (у 1932) діяльності КПФ (знаходилася в підпіллі в 1932—37, 1942—44). Беручи участь у складі Народного фронту в муніципальних виборах (1940), вона отримала значну перемогу на о. Лусон, де були вибрані як мери 6 комуністів.
В роки 2-ої світової війни 1939—45 КПФ виступила ініціатором народної боротьби проти японських загарбників. У 1942 під керівництвом КПФ була створена народна армія Хукбалахап, яка протягом трьох років вела боротьбу проти японських окупантів. Після звільнення країни від японської окупації КПФ значно укріпила свої позиції в робітнику і селянському русі. У 1945 під її керівництвом створюється Конгрес робочих організацій, в 1946 — Національний селянський союз. У 1946 КПФ брала участь в президентських виборах у складі Демократичного альянсу. Зростання впливу КПФ в демократичному русі країни і її боротьба за повну національну незалежність, проти засилля американського капіталу спонукали реакційні сили, орієнтовані на США, вдатися до репресій проти КПФ і масових робітників і селянських організацій. У 1948 КПФ була знов заборонена. У 1950 був арештований весь склад Секретаріату ЦК КПФ на чолі з генеральним секретарем Хосе Лавою (знаходився в тюремному висновку до січня 1970).
В 1948 КПФ очолила озброєну боротьбу проти уряду. У 1950 КПФ створила Армію звільнення (Хукбонг), яка об'єднала в своїх рядах близько 10 тис. бійців.
В ході озброєної боротьби КПФ зазнала великих втрат. Багато керівників КПФ і Армії звільнення загинули. У 1956 КПФ прийняла курс на припинення озброєних дій і використання мирних, легальних і нелегальних засобів боротьби. Керівництво КПФ розвернуло роботу по відтворенню партійних організацій в умовах підпілля. У 1967 з КПФ було виключено промаоістське угрупування. У грудні 1968 це угрупування заснувало так звану «Компартію Філіппін ідей Мао Цзе-дуна» і створило Нову народну армію, що розвернула озброєну боротьбу проти уряду. Скориставшись цим, власті зробили настання на КПФ і масові прогресивні організацій. Авантюристська лінія маоістської КПФ завдала сильного удару по антиімперіалістичному руху на Філіппінах.
КПФ схвалила генеральну лінію міжнародного комуністичного руху, вироблену міжнародними Нарадами комуністичних і робочих партій (1957, 1960, 1969, Москва).
З'їзди Комуністичної партії Філіппін: 1-й з'їзд — 1931; 2-й з'їзд — 1935; 3-й з'їзд — 1938, Маніла; 4-й з'їзд — 1940; 5-й з'їзд — 1946, Маніла.
