Комуністична партія Бірми (КПБ; Берма комьюніст парті), заснована 15 серпня 1939. Під час 2-ої світової війни 1939—45 КПБ виступила активним організатором національно-визвольної боротьби і антияпонського Руху Опору бірманського народу. 1-й з'їзд — в підпіллі в 1943. У 1944 за ініціативою КПБ і інших патріотичних сил була створена Антифашистська ліга народної свободи (АЛНС), яка в березні 1945 підняла бірманський народ на озброєне повстання проти японських окупантів. Після закінчення війни КПБ узяла курс на завоювання національної незалежності, на повну ліквідацію англійського колоніального панування в Бірмі. КПБ значно укріпила свої позиції в АЛНС і в 1945—начале 1946 створила ряд масових організацій трудящих. 2-й з'їзд КПБ відбувся в липні 1945 в Рангуне (у легальних умовах).
В лютому 1946 стався розкол КПБ, в результаті якого виділилася угрупування — так звана «компартія Червоного прапора». Це угрупування зайняло лівацько-сектантські позиції, виступило проти співпраці з національною буржуазією в боротьбі за національну незалежність, пішла в підпіллі і згодом перетворилася на вузьку украй екстремістську організацію.
В обстановці розбіжностей в АЛНС по політичних питаннях КПБ, що різко критикувала політикові керівництва АЛНС (в деяких випадках з лівацьких позицій), в жовтні 1946 була виключена з АЛНС.
Після досягнення Бірмою незалежності (1948) внутрішні розбіжності, що посилилися, в країні привели до громадянської війни. КПБ в березні 1948 перейшла на нелегальне положення і повела озброєну боротьбу проти бірманського уряду.
В 1955 КПБ прийняла програму партії, що передубачала припинення громадянської війни і відновлення внутрішнього миру. Проте в 50-х—початку 60-х рр. уряд відмовлявся йти на переговори з КПБ, наполягаючи на капітуляції її озброєних сил. Попередні мирні переговори між КПБ і урядом Революційної ради в 1963 також закінчилися безрезультатно. Керівництво КПБ, ігноруючи прогресивний характер соціально-економічних перетворень, здійснюваних в Бірмі, узяло курс на озброєне скидання уряду Революційної ради.
Делегації КПБ брали участь в роботі міжнародних Нарад комуністичних і робочих партій (1957, 1960, Москва). КПБ схвалила документи цих нарад. Надалі, підпавши під вплив маоїзма, керівництво КПБ ізолювало партію від міжнародного комуністичного руху. Керівництво КПБ відмовилося брати участь в міжнародній Нараді комуністичних і робочих партій 1969. Голова ЦК КПБ — Такин Зін.
