Комуна сільськогосподарська, одна з форм сільськогосподарської виробничої кооперації, що виникла в перші роки Радянської влади. У ДО. с. обобществлялісь всі засоби виробництва (споруди, дрібний інвентар, худоба) і землекористування. Вжиток членів До. с. і побутове обслуговування повністю базувалися на суспільному господарстві; розподіл був зрівняльне: не по праці, а по їдцях. Члени До. с. не мали свого особистого підсобного господарства. До. с. організовувалися головним чином на колишніх поміщицьких і монастирських землях і отримували від держави в безвідплатне користування, окрім землі, житлові і господарські споруди, інвентар і ін. види допомоги. У міру розвитку колгоспного руху До. с. виявилися нежиттєвою формою кооперації, т.к. оні не забезпечували поєднання особистих і суспільних інтересів і матеріальної зацікавленості в результатах праці. Тому до кінця 20—началу 30-х рр. вони були перетворені в колгоспи (див. Колективізація сільського господарства ).
Літ.: Ленін Ст І., Мова на I Всеросійському з'їзді земельних відділів, комітетів бідноти і комун 11 грудня 1918 р., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 37.
