Комбінаторна логіка, гілка математичної логіки, що вивчає комбінатори і їх властивості. Як основні поняття в До. л. вибираються функція і операція вживання функції до аргументу (аплікація). Комбінаторами називають члени деякого класу операцій над функціями, замкнутого відносно аплікації. Сформульоване в термінах До. л. поняття «Комбінаторний визначній функції» з'явилося одним з перших способів уточнення поняття алгоритму. Почало До. л. належить роботою радянського математика М. І. Шейнфінкеля (1924), велика частина результатів належить американському логікові Х. Каррі. До. л. знаходить широке вживання в теорії мов програмування.
Літ.: Яновськая С. А., Логіка комбінаторна, в кн.: Філософська енциклопедія, т. 3, М., 1964; SchönfinkeI М. Über die Bausteine der mathema-tischen Logik, «Mathematische Annalen», 1924 Bd 92; Curry H. B., Feys R., Combinatory logic, Amst., 1958; Curry H. B., Recent advances in combinatory logic, «Bulletin de la Société mathématique de Belgique», 1968, t. 20 № 3.