Комарів Володимир Леонтьевіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Комарів Володимир Леонтьевіч

Комарів Володимир Леонтьевіч [1(13) .10.1869, Петербург, — 5.12.1945, Москва], радянський ботанік і географ, громадський діяч, академік (1920; член-кореспондент 1914), віце-президент (1930—36) і президент (1936—45) АН(Академія наук) СРСР. Герою Соціалістичного Труда (1943). Президент Всесоюзного ботанічного суспільства (з 1930), почесний президент Географічного суспільства СРСР (з 1940). Закінчив Петербурзький університет (1894), з 1898 викладав там же (з 1918 професор). Одночасно (з 1899) працював в Петербурзькому ботанічному саду (з 1931 — Ботанічний інститут АН(Академія наук) СРСР). Зробив ряд ботанічних експедицій: до Середньої Азії (1892—93), на Далекий Схід, до Маньчжурії і Кореї (1895—97), Східних Саян (1902), на Камчатку (1908—1909), в край (1913) Южно-уссурійський, зібравши обширні колекції. Основні дослідження присвячені флорі вищих рослин Далекого Сходу, Китаю і Монголії («Флора Маньчжурія», 1901—07; «Введення до флорам Маньчжурії і Китаю», 1908; «Типи рослинності краю» Южно-уссурійського, 1917; «Введення у вивчення рослинності Якутії», 1926; «Флора півострова Камчатки», 1927—30; «Визначник рослин Далекосхідного краю», т. 1—2, 1931—32, спільно с Е. Н. Клобукової-Алісової і ін.), а також питанням еволюції рослинного світу і теорії систематики («Життя і праці Карла Ліннея», 1923; «Ламарк», 1925; «Походження культурних рослин» 1931; «Походження рослин», 1933; «Вчення про вигляд в рослин», 1940 — Державна премія СРСР, 1941). У 1932 очолив колектив радянських ботаніків — авторів 30-млосної «Флори СССР» (1934—64), основою, що послужила, для подальших робіт по народно-господарському використанню дикорослої флори. Активно брав участь в перебудові АН(Академія наук) СРСР в 30-х рр. в керівну наукову організацію СРСР, у впровадженні планових початків в наукові дослідження. Особливо велика роль До. у організації баз і філій АН(Академія наук) СРСР. За участь в колективній роботі АН(Академія наук) СРСР «Про розвиток народного господарства Уралу в умовах війни» повторно удостоєний Державної премії СРСР (1942). Ім'я До. привласнено Ботанічному інституту АН(Академія наук) СРСР (Ленінград), гірничо-тайговій станції Далекосхідного наукового центру АН(Академія наук) СРСР (Уссурійськ). Заснована іменна премія АН(Академія наук) СРСР, присуджувана раз в 3 роки. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджений 3 орденами Леніна, а також медалями.

  Соч.: Ізбр. соч.(вигадування), т. 1—12, М. — Л. 1945—58.

  Літ.: Російські ботаніки. Біографо-бібліографічній словник, сост. С. Ю. Ліпшиц, т. 4, М., 1952; Павлов Н. Ст, Володимир Леонтьевіч Комарів, М., 1951; Лебедев Д. Ст, Ст Л. Комарів, в кн.: Люди російської науки, [кн. 3] — Біологія. Медицина. Сільськогосподарські науки, М. 1963.

  Д. Ст Лебедев.

Ст Л. Комарів.