Коломійченко Олексій Ісидоровіч [народився 5(17) .3.1898, містечко Шпола, нині Черкаської області], радянський оторіноларінголог, член-кореспондент АН(Академія наук) УРСР (1967), заслуженого на діяча науки УРСР (1955). У 1924 закінчив Київський медичний інститут. З 1944 завідувач кафедрою Київського державного інституту удосконалення лікарок; з 1960 директор організованого їм науково-дослідного інституту оториноларингології (Київ). Основні праці присвячені проблемам новоутворень вуха, горла і носа, отосклерозу, отогенним внутрічерепним ускладненням, вживанню ультразвука при хронічному тонзиліті, вазомоторному риніті і ін. За вдосконалення і впровадження в практику поліпшуючих слух операцій при отосклерозі удостоєний Ленінської премії (1964). Створив школу оторіноларінгологов. Головний редактор «Журналу вушних, носових і горлових хвороб» (з 1958), голова правління Українського суспільства оторіноларінгологов (з 1964).
