Колодяжін, староруський феодальний місто-замок 12—13 вв.(століття), на р. Случь (в сучасного с. Колодяжноє Дзержінського району Житомирської області УРСР). Входив в систему міст-фортець, що обороняли Русь від кочівників. Зруйнований татарами в 1241. Археологічними розкопками 1948—53 розкриті обгорілі залишки 22 зрубових жител, господарських споруд і ремісничих майстерень, що примикали до оборонного валу. На прилеглому до городища посаді розкрито 16 жител-напівземлянок. Виявлені скелети загиблих в бою захисників міста, а також багато знарядь праці, ремісничих інструментів, зброї, прикрас, предмети культу і ін., що обвуглилися запаси зернових і технічних культур (іржі, пшениці, ячменю, вівса, проса, гороху і ін.).
Літ.: Гончарів Ст До., Древній Колодяжін, в збірці: Короткі повідомлення інституту історію матеріальної культури АН(Академія наук) СРСР, 1951 №41; його ж Роботі Волінської експедіцiї, 1948 р., в збірці: Археологiчнi пам’ятки УРСР, т. 3, До., 1952.
