Колмогоров Андрій Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Колмогоров Андрій Миколайович

Колмогоров Андрій Миколайович [р.12(25) .4.1903, Тамбов], радянський математик, академік АН(Академія наук) СРСР (1939), Герою Соціалістичного Труда (1963). Закінчив Московський університет (1925), з 1931 професор там же. Наукову діяльність почав в області теорії функцій дійсного змінного, де йому належать фундаментальні роботи по тригонометричних рядах, теорії міри, теорії безлічі, теорії інтеграла, теорії наближення функцій. Надалі До. вніс істотний вклад до розробки конструктивної логіки, топології (де їм створена теорія верхніх гомологій), механіки (теорія турбулентності), теорії диференціальних рівнянь, функціонального аналізу. Основоположне значення мають роботи До. в області теорії вірогідності, де він разом з А. Я. Хинчиним почав (з 1925) застосовувати методи теорії функцій дійсного змінного. Це дозволило йому вирішити ряд важких проблем і побудувати широко відому систему аксіоматичного обгрунтування теорії вірогідності (1933), закласти основи теорії марківських випадкових процесів з безперервним часом. Пізніше До. розвинув (примикаючи до досліджень А. Я. Хинчина) теорію стаціонарних випадкових процесів, процесів із стаціонарними приростами, процесів, що гілкуються. До. вніс важливий вклад до теорії інформації. Йому належать дослідження по теорії стрілянини, статистичним методам контролю масової продукції, вживанням математичних методів в біології, математичній лінгвістиці. До. був редактором математичного відділу 1-го видання БСЕ і членом Головної редакції 2-го видання БСЕ. Бере діяльну участь в розробці питань математичної освіти в середній школі і в університетах. До. створив велику школу в області теорії вірогідності і теорії функцій. Серед його учнів академіки АН(Академія наук) СРСР А. І. Мальцев, М. Д. Мільйонщиків, С. М. Никольський, Ю. Ст Прохоров, член-кореспонденти АН(Академія наук) СРСР І. М. Гельфанд, А. С. Монін, академік АН(Академія наук) УРСР Би. Ст Гнеденко, академік АН(Академія наук) Узбецькою РСР С. Х. Сираждінов, лауреати Ленінської премії І. Ст Арнольд, Ю. А. Розанов і ін. Іноземний член Паризької АН(Академія наук), Лондонського королівського суспільства, ряду ін. зарубіжних академій (у Нідерландах, Польщі, Румунії, США), наукових установ і суспільств. Міжнародна премія Бальзана (1963), Державна премія СРСР (1941), Ленінська премія (1965). Нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.

  Соч.: Основні поняття теорії вірогідності, М. — Л., 1936; Введення в теорію функцій дійсного змінного, 3 видавництва, М. — Л., 1938 (совм. з П. С. Александровим); Граничні розподіли для сум незалежних випадкових величин, М. — Л., 1949 (совм. з Би. Ст Гнеденко); Елементи теорії функцій і функціонального аналізу, 3 видавництва, М., 1972 (совм. з С. Ст Фоміним).

  Літ.: Александров П. С. і Хинчин А. Я., А. Н. Колмогоров, «Успіхи математичних наук», 1953, т. 8, ст 3 (є бібл.); там же, 1963, т. 18, ст 5 (випуск присвячується А. Н. Колмогорову у зв'язку з 60-літтям).

  Би. Ст Гнеденко.

А. Н. Колмогоров.