Коклен (Coquelin), Коклен-старший Бенуа Констан (23.1.1841, Булонь, — 27.1.1909, Куйі-Сен-Жермен), французький актор. У 1859—60 вчився в Паризькій консерваторії (драматичний клас Ф. Же. Ренье). У 1860—92 (з перервою) актор «Комеді Франсез». Визнання отримав в ролі Фігаро («Одруження Фігаро», «Севільський цирульник» Бомарше); грав в комедіях Мольера, в романтичних п'єсах (Дон Сезар де Базан — «Рюї Блаз» Гюго), лірико-драматичні ролі в творах сучасної йому драматургії. Не залишаючи «Комеді Франсез», створював власні трупи. Гастролював по Європі (у 1882, 1884, 1889, 1892, 1903 — в Росії) і Америці. З 1895 виступав в театрі «Ренесанс», з 1897 до кінця життя очолював «Порт-сіно-мартен» в Парижі. Вершиною в творчості До. став образ Сирано («Сирано де Бержерак» Ростана). До. — один з найбільш яскравих продовжувачів реалістичних традицій французького театру 2-ої половини 19 ст Йому властиві висока сценічна культура, віртуозне володіння мистецтвом мовної характеристики, майстерність зовнішнього перевтілення, гостра індивідуалізація образу. Проте реалізм До. обмежений об'єктивістською позицією актора, байдужим відношенням до значних соціально-політичних проблем. К. С. Станіславський відносив До. до акторів, що культивували «мистецтво вистави», тобто ефектне, демонструюче лише результат творчості.
Отримав популярність також брат До. — актор театру «Комеді Франсез» Ернест Олександр Оноре (До.-младший, 1848—1909).
Соч.: Мистецтво актора, [пер.], Л. — М., 1937.
Літ.: Історія західноєвропейського театру, т. 5, М., 1970.
