Козак Семен Антонович [10(23) .5.1902, сіло Іськорость, нині р. Коростень Житомирської області, — 24.12.1953, Південно-Сахалінськ], радянський воєначальник, генерал-лейтенант (1945), двічі Герою Радянського Союза (26.10.1943 і 28.4.1945). Член КПРС з 1923. Народився в сім'ї українського робітника. У Червоній Армії з 1924. Закінчив артилерійську школу (1928) і Військову академію імені Фрунзе (1938), де до 1941 працював викладачем. На початку Великої Вітчизняної війни 1941—45 працював в Центральному апараті НКО, з 1942 заступник начальника штабу 64-ої (7-ою гвардійською) армії, пізніше командував 73-ою гвардійською стрілецькою дивізією і 21-м-кодом гвардійським стрілецьким корпусом. Брав участь в боях під Сталінградом, Курськом, на Україні, при звільненні Румунії, Болгарії, Угорщини і у Віденській операції 1945. Після війни був помічником командувача військами Далекосхідного військового округу. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова, Кутузова, Богдана Хмельницького 2-ій мірі і медалями. Похований в Москві.
