Ковалів Микола Герасимович [р. 11(24) .7.1902, село Капустянки, нині Устюженського району Вологодської області], радянський військовий діяч, віце-адмірал (1956), Герою Радянського Союза (14.9.1945). Член КПРС з 1925. Народився в сім'ї селянина. У ВМФ(військово-морський флот) з 1919, учасник Громадянської війни 1918—20. Закінчив Військово-морське училище (1926) і Військово-морську академію (1932). У 1934—36 командир крейсера «Червона Україна». У 1936—37 військово-морський аташе і радник в Іспанії, керував радянськими моряками-добровольцями у визвольній війні іспанського народу. У 1937—39 заступник, а потім командувач Тихоокеанським флотом. У 1939—1946 нарком ВМФ(військово-морський флот) СРСР, голова Головної військової поради ВМФ(військово-морський флот) (1941) і головнокомандуючий ВМФ(військово-морський флот) під час Великої Вітчизняної війни 1941—45. З лютого 1947 начальник Управління військово-морських учбових закладів. З червня 1948 заступник головнокомандуючого військами Далекого Сходу по військово-морських силах. З лютого 1950 командувач Тихоокеанським флотом, з липня 1951 військово-морський міністр. З березня 1953 1-й заступник міністра оборони СРСР, головнокомандуючий ВМФ(військово-морський флот). З лютого 1956 у відставці. Член ЦК КПРС в 1939—55. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го і 4-го скликань. Автор книг «Напередодні» (1969), «На флотах бойова тривога» (1971). Нагороджений 4 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, 2 орденами Ушакова 1-ої міри і медалями.
