Ковалів (партизанський псевдонім — Грачев) Микола Іванович [14(27) .7.1911, село Зирянка, нині Таліцкого району Свердловської області, — 9.3.1944, сіло Боратін Бродовського району Львівської області], радянський розвідник, Герою Радянського Союза (5. 11.1944). Член КПРС з 1942. Народився в сім'ї селянина. Працював інженером в Свердловську і Москві. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 на особисте прохання в серпні 1942 направлений в тил ворога у партизанський загін Д. Н. Медведева, що діяв на Україні. У боротьбі з німецько-фашистською загарбниками проявив надзвичайну відвагу і винахідливість. Володіючи досконало німецькою мовою і діючи в м. Рівне у контакті з підпільниками і партизанами, під виглядом німецького обер-лейтенанта Пауля Зіберта добував коштовну разведінформацию. Знищив видних гітлерівців — головного суддю України Функа, імперського радника рейхськоміссаріата України Галля і його секретаря Вінтера, віце-губернатора Галіциі Бауера; на чолі групи партизан викрав командувача каральними військами на Україні генерала Ільгена. Трагічно загинув від рук українських буржуазних націоналістів. Нагороджений 2 орденами Леніна. Похований в Львові.
Літ.: Медведев Д. Н., Це було під Рівне, М., 1962; його ж. Сильні духом, М., 1968; Ковалів Ст І., Брюханова Л. І., Син народу, Свердловськ, 1961; Лукин А. А., Гладков Т. До., Микола Кузнецов, М., 1971.
