Коваль Маріан Вікторович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Коваль Маріан Вікторович

Коваль (справжнє прізвище — Ковальов) Маріан Вікторович [4(17) .8.1907, сіло Пристань того, що Вознесло, нині Подпорожського району Ленінградської області, — 15.2.1971, Москва], радянський композитор, народний артист РРФСР (1969). Член КПРС з 1940. Народився в сім'ї агронома. У 1925—30 займався в Московській консерваторії (в М. Ф. Гнесина — композиція); пізніше — в Н. Я. Мяськовського. Входивши з 1925 в «Проколл» (Виробничий колектив студентів-композиторів Московській консерваторії), брала участь в створенні першої радянської ораторії «Дорога Жовтня» і ін. творів. Автор ораторії «Омелян Пугачов» (1939), переробленою пізніше в однойменну оперу (1942; Державна премія СРСР, 1943; 2-я редакція, 1955). Серед творів До. — опера «Севастопольці» (1946), дитяча опера «Вовк і семеро брикаються» (1939; 2-я редакція, 1951, 3-я — 1965), комічна опера «Граф Нулін» (1949, по А. С. Пушкіну), балет «Аксюша» (1964), ораторії «Народна священна війна» (1941), «Чкалов» (1942), кантата «Поема про Леніне» (1948), багато хорових і сольних вокальних циклів, романсів, масових пісень, фортепіанних п'єс, обробок російських народних пісень, музика до спектаклів драматичних театрів. У 1948—52 До. був редактором журналу «Радянська музика». Автор багаточисельних статей.

загрузка...

  Соч.: З піснею крізь роки, М., 1968.

  Літ.: Поляновський Р., Маріан Коваль М., 1968.