Кнорін Вільгельм Георгійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кнорін Вільгельм Георгійович

Кнорін, Кноріньш Вільгельм Георгійович [17(29) .8.1890 — 29.7.1938], радянський державний і партійний діяч, публіцист, доктор історичних наук (1935). Член Комуністичної партії з 1910. Народився в Лігатне, нині Цесисського району Латвійської РСР, в селянській сім'ї. Був робочим. Закінчив вчительську семінарію. У революційному русі з 1905. Співробітничав в соціал-демократичних газетах в Петербурзі, Ризі і Ліспає. Після Лютневої революції 1917 брав участь в організації Мінської ради робочих і солдатських депутатів і створенні більшовицьких організацій на Західному фронті. З травня 1917 секретар Мінської ради, член редколегії більшовицьких газет «Зірка», «Молот». В період Жовтневої революції 1917 член ВРК Західної області і фронту. У 1918—22 на керівній партійній і радянській роботі в Смоленську, Мінську, Вільнюсі. У 1922—25 заступник завідувача учраспредотделом і завідувач інформаційним відділом ЦК ВКП (б), потім завідуючий агитпропотделом МК ВКП (б). У 1926—27 завідувач агитпропотделом ЦК партії. У 1927—28 секретар ЦК КП (б) Білорусії. Делегат 5—7-го конгресів Комінтерну; обирався кандидатом в члени ІККИ. У 1928—35 працював у Виконкомі Комінтерну. З 1932 директор історіко-партійного інституту червоної професури. У 1932—34 член редколегії газети «Правда», в 1934—1937 член редколегії журналу «Більшовик». З 1935 заступник завідувача агитпропотделом ЦК ВКП (б). Делегат 8—17-го з'їздів партії: на 14-м-коді з'їзді партії обирався членом Центральної ревізійної комісії, на 15—17-м-коді — членом ЦК ВКП (б). Автор ряду робіт по історії партії і багатьох літературно-критичних статей.

 

  Літ.: Граудін До., Ст Кнорін, в кн.: Латиські революційні діячі, Рига, 1958; Береговий А. Ф., Смирнов С. Ст, Бійці революції, Л., 1969: Knope Е., Vilis Knorinš literaturas kritikis, Rїga, 1970.