Кнези (к'незь — вождь), спільнослов'янський термін. В період зародження класового суспільства — старійшини роду. У ранньофеодальний період на Русі термін став уживатися в значенні князь, на території Західної України, Молдавії, Хорватії і ін. До. — старшини, привілейована категорія феодально-залежного селянства. У Сербії в період турецького іга До. — представники общинного самоврядності, після звільнення країни (до 1882) — глава держави.
