Клаузула ребус сик стантібус (лат. Clausula rebus sic stantibus, буквально — обмовка про речі, що залишаються в тому ж положенні), умова договору, що мається на увазі або прямо обумовлене, згідно з яким договір залишається в силі до тих пір, поки залишаються незмінними обставини, що зумовили його висновок і дію. Служить обгрунтуванням правомірності відмови від подальшого виконання договору або його окремих постанов. До. р. с. с. затвердилася як принцип буржуазного права в 19 ст, на противагу раніше існуючому принципу «незмінності договорів». Інтереси стабільності міжнародних зобов'язань вимагають, щоб вживання обмовки До. р. с. с. обмежувалося тими випадками, коли для цього є безперечні і виключно важливі причини. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 вказує, що корінна зміна обставин може служити підставою для відмови від договору лише в тому випадку, якщо це стосується обставин, що існували у момент укладення договору, і зміни яких сторони не могли передбачати, і якщо: а) наявність цих обставин складала важливу основу згоди сторін узяти на себе зобов'язання за договором і б) зміни, що сталися, істотно міняють рамки зобов'язань, прийнятих сторонами за договором.
