Класи точності засобів вимірів, узагальнена характеристика засобів вимірів, службовка показником встановлених для них державними стандартами меж основних і додаткових погрішностей і ін. параметрів, що впливають на точність. Наприклад, для кінцевих мір довжини До. т. характеризують межі відхилень, що допускаються, від номінального розміру і вплив змін температури, а також допустиму непаралельність робочих поверхонь і відхилення їх від ідеальної плоскості. Введення До. т. полегшує стандартизацію засобів вимірів і їх підбір для вимірів з необхідною точністю.
Із-за різноманітності вимірюваних величин і засобів вимірів не можна ввести єдиний спосіб вираження меж похибок, що припускаються, і єдині позначення. т. Якщо межі погрішностей виражені у вигляді приведеної погрішності (тобто у відсотках від верхньої межі вимірів, діапазону вимірів або довжини шкали приладу), а також у вигляді відносної погрішності (тобто у відсотках від дійсного значення величини), то До. т. позначають числом, відповідним значенню погрішності. Наприклад: До. т. 0,1 відповідає погрішність 0,1%. Багато показуючих приладів (амперметри, вольтметри, манометри і ін.) формуються по приведеній погрішності, вираженій у відсотках від верхньої межі вимірів. У цих випадках застосовується ряд До. т.: 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0. При нормуванні по відносній погрішності позначення До. т. укладають в кружок.
Для гирь, мір довжини і приладів, для яких межу погрішності виражають в одиницях вимірюваної величини, До. т. прийнято позначати номером (1-й, 2-й і т.д. — в порядку зниження До. т.). При вказівці конкретного До. т. слово «точність» зазвичай опускається, наприклад гирі 3-го класу. Ряди До. т., їх позначення і відповідні вимоги до засобів вимірів включаються в стандарти (ГОСТ) на окремі їх види.
Літ.: ГОСТ(державний загальносоюзний стандарт) 13600—68. Державна система забезпечення єдності вимірів. Засоби вимірів. Класи точності. Загальні вимоги: Широков До. П. і Раїновіч С. Р., Про класи точності засобів вимірів, «Вимірювальна техніка», 1969 № 4.
