Клавішна обчислювальна машина
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Клавішна обчислювальна машина

Клавішна обчислювальна машина, обчислювальна машина, в якій введення вихідних даних і програм для кожної операції здійснюється ручним набором на клавіатурі (важелем). До. ст м. є найбільш масовим сучасним технічним засобом механізації обліку і обчислювальних робіт і призначені для невеликих інженерно-технічних і математичних розрахунків, а також для економічних, статистичних і бухгалтерських робіт. До. ст м. діляться на три групи: обчислювальні, такі, що підсумовують і табличні. До власне До. ст м. відносять машини, призначені для виконання всіх чотирьох арифметичних дій, але перш за все для ефективного множення і ділення.

загрузка...

  По мірі автоматизації обчислювального процесу До. ст м. підрозділяються на прості, або неавтоматичні, в яких всі операції виконуються уручну, наприклад ВК-1 (СРСР); напівавтоматичні, забезпечені приводом і що виконують автоматично лише одне дію — ділення, наприклад, ВК-2, ВМП-2 (СРСР), «Зоємтрон-210» (ГДР); автоматичні (уручну виробляється лише набір вихідних даних і пуск машини), наприклад ВК-3, ВММ-3 (СРСР), «Зоємтрон-215», «Целлатрон» (ГДР). Серед автоматичних До. ст м. особливо виділяються релейні і електронні машини, що майже не містять механічних кінематичних ланцюгів (ланок) і що володіють поруч нових можливостей по швидкодії, введенню і виведенню даних, виконуваним операціям, елементам програмного управління і т.д. До таких До. ст м. відносяться «Вятка», «Вільнюс», «Вега» (СРСР), «Зоємтрон-220», «Зоємтрон-221» (ГДР), «Ялинка» (Болгарія) і ін. До. ст м. розрізняють також по кількості лічильників, що є у них, по періодичності дії, по ознаках агрегатування, характері приводу і т.д.

  Основною частиною До. ст м. є лічильник що виконує однакові для всіх До ст м. функції — порозрядне складання чисел, що вводяться, і передачу накопиченого в одному розряді десятка в наступний старший розряд. Вихідні дані і тип операції вводяться в машину натисненням на відповідні клавіші. По пристрою введення розрізняють До. ст м. однорозрядні (десятиклавішні, важелі) і багаторозрядні (багатоважелі і багатоклавішні). Введена інформація фіксується в машині зміною положення або фізичного стану її частин (елементів). Наприклад, в електромеханічних До. ст м. «1» фіксується поворотом так званих рахункових шестерень на кут, рівний 36°; так само підсумовують однозначні числа. При повному звороті, що відповідає рахунку до 10, здійснюється передача десятків в старший розряд поворотом сусідньої шестерні вищого розряду на 36° («1»). Множення в До. ст м. здійснюється послідовним порозрядним складанням множеного, а ділення — послідовним порозрядним відніманням дільника з ділимого.

  Існуюча класифікація До. ст м. по приведених ознаках носить умовний характер, т.к. большоє поширення набувають рахунково-клавішні машини, які важко віднести до якого-небудь одному класу. Окрім клавішного ручного введення,  в найбільш досконалих До. ст м. використовується також введення і виведення інформації на перфокартах і перфострічках. Це дозволяє здійснити автоматичне введення табличних даних, констант нормативів, що істотно підвищує продуктивність До. ст м. Вживання в До. ст м. вузлів і елементів електронних обчислювальних машин істотно змінило не лише принципи їх пристрою, але і сприяло виникненню і розширенню нових експлуатаційних можливостей До. ст м.

  Літ.: Рязанкин Ст Н., Евстігнєєв Р. П.. Тресвятський Н. Н., Обчислювальні машини, ч. 1, М., 1957; Усан А. М., рахунково-клавішні машини, М., 1967; Обчислювальні машини і програмування, М., 1970.

  Ст П. Ісаєв.

Клавішна обчислювальна машина «Аськота-110» (ГДР).