Киік-Коба, Киіккоба, древнепалеолітічеськая стоянка в гроті на правом бережу р. Зуя, в 25 км. к В. від Сімферополя (Кримська область УРСР). Відкрита і досліджувалася Р. А. Бонч-Осмоловським в 1924—26. У нижньому культурному шарі (раннемустьерськоє час) знайдені невеликі кременеві знаряддя, кістки тварин — гігантського і благородного оленя, сайги, диких коню осла і ін. Виявлені також залишки стінки, спорудженої в мустьерськоє час для захисту мешканців грота від холодних вітрів. У видовбаному в скелястому дні грота поглибленні знайдено поховання неандертальця так званого класичного типа, що лежав на правому боці із злегка підігнутими ногами (збереглися кістки стоп, гомілки, кисті і зуб). Поблизу розташовувалося поховання однорічного дитяти в утробному положенні.
Літ.: Бонч-Осмоловський Р. А., Грот Киік-Коба, М. — Л., 1940 (Палеоліт Криму, ст 1); Ефіменко П. П., Первісне суспільство, 3 видавництва, До., 1953.
