Києво-печерська лавра
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Києво-печерська лавра

Києво-печерська лавра, прадавній монастир на Русі, з 1926 — історико-культурний музей-заповідник. Заснований в 1051 при Ярославі Мудрому, в 11—18 вв.(століття) — крупний феодальний землевласник. Штучно створені печери (на староруській мові — печери) були в давнину місцем проживання ченців і храмами, потім лише кладовищем (до 16 ст). У 11—12 вв.(століття) монастир був одним з культурних центрів Древньої Русі. У лаврі жили і працювали староруські літописці, у тому числі Нестор . У 13 ст тут створений відомий Києво-печерський патерік (збірка оповідей про життя ченців). В кінці 16—17 вв.(століття) після Брестській унії 1596 монастир, що отримав назву лаври в 1598, придбав особливе значення в боротьбі проти підпорядкування римської церкви. На початку 17 ст при До.-П. л. була створена перша в Києві друкарня. У 19—20 вв.(століття) До.-П. л. грала реакційну роль і сприяла боротьбі проти революційного руху. Ченці До.-П. л. вороже зустріли Велику Жовтневу соціалістичну революцію. Монастир закрився в 1929, був таким, що діє в 1942—61. В період Великої Вітчизняної війни 1941—45 німецько-фашистські загарбники розграбували цінності музею-заповідника, пошкодили і зруйнували близько 70 пам'ятників і будівель. Починаючи з 1944 До.-П. л. була відновлена і реставрується. На території заповідника знаходяться музеї — українського народного декоративного мистецтва; театрального, музичного і кіномистецтва; історичних цінностей Української РСР.

загрузка...

  Архітектурний комплекс До.-П. л., що включає Верхню лавру, ансамблі Ближніх і Далеких печер склався в 11—18 вв.(століття) Прадавні споруди — Успенський собор (1073—78, зруйнований в 1941), надвратная церква Троїцкая (1108, перебудована в 1722—29). Споруди в стилі українського бароко: кам'яні оборонні стіни (1690—1702), церква Всіх святих (1696—98) над Економічними воротами; ряд будівель, зведених С. Д. Ковніром ; церква Спорудження на Ближніх (1700) і церкву Різдва богородиця на Далеких (1696) печерах; Велика дзвіниця (1731—45, архітектор І. Р. Шедель) — головна вертикаль До.-П. л., що зв'язала всі три ансамблі в єдину просторову композицію.

  Літ.: Каргер М. До., Древній Київ, т. 1—2, М. — Л., 1958—61; Логвин Р. Н., Києво-печерська лавра, М., 1958; «Києво-печерська лавра», заповідник-музей. Короткий путівник, 3 видавництва, До., 1971.

  Я. Н. Щапов, С. К. Килессо (архітектура).

Києво-печерська лавра. Ковніровський корпус. 1696—1773 (з 1721 — арх.(архітектор) С. Д. Ковнір).

Києво-печерська лавра. Надвратная церква Троїцкая. 1108 (перебудована в 1722—29). Південний фасад.

Києво-печерська лавра. Ансамблі Ближніх і Далеких печер. Кінець 17 — середина 18 вв.(століття)