Киркиж Купріан Осиповіч [17(29) .9.1886, село Смолянци Вітебської губернії, — 24.5.1932, Москва], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1910. Народився в селянській сім'ї, робітник. З 1910 вів партійну роботу в Ризі, Харкові. У 1917 голова Петінського (заводського) райкому, член Харківського комітету РСДРП (б), член Харківської ради. У 1917—1918 один з організаторів загонів Червоної Гвардії і підрозділів Червоної Армії. У роки Громадянської війни 1918—20 комісар (з 1919) окремої Донецької бригади, комісар частин Екатерінославського напрями; брав участь в боях проти військ Деникіна і банд Махно. З 1922 секретар Харківського губкома партії, з 1923 член ЦК КП (б) України. У 1925 завідувач орготделом ЦК КП (б) України. У 1926—27 нарком РКИ УРСР. У 1927—29 секретар ЦК КП (б) узбекистану. У 1929—31 голова ЦК профспілки совторгслужащих, член Президії ВЦСПС, кандидат в члени Президії ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. З 1931 голова ЦК Союзу робітників машинобудування. Делегат 11—16-го з'їздів партії; на 13-м-коді з'їзді обирався кандидатом в член ЦК РКП (б), на 14—15-м-коді — членом ЦК ВКП (б), на 16-м-коді — членом ЦКК(Центральна контрольна комісія) ВКП (б). Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
