Кирков Георги Йорданов
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кирков Георги Йорданов

Кирков Георги Йорданов (псевдонім — Майстора) (15.8.1867, Пльовен, — 25.8.1919, Софія), діяч болгарського і міжнародного робочого руху, один із засновників Болгарської робочої соціал-демократичної партії (тісних соціалістів) — БРСДП (т. с.), письменник і публіцист, один з основоположників болгарської пролетарської літератури. Народився в сім'ї вчителя. У 1879—86 вчився в Росії, де познайомився з творами росіян революційних демократів і з нелегальною народницькою літературою. У 1886—92 в Болгарії. У 1892—95 вчився у Відні, брав участь в австрійському робочому русі. З 1895 знову в Болгарії, в тому ж році вступив в БРСДП. У 1897—1905 редактор ЦО(центральний орган) партії газети «Работнічеськи вісник». З 1898 член ЦК БРСДП. Неодноразово обирався депутатом Народного зібрання від БРСДП. Боровся за очищення партійних лав від опортуністичних елементів, разом з Д. Благоєвим висував програму побудови пролетарської марксистської партії. У 1905—19 До. — секретар ЦК БРСДП (т. с.). У 1904 створив в Софії партійну друкарню. У 1905—09 секретар Загального робітника професійного союзу (ОРПС). До. — учасник конгресів Штутгарту (1907) і Копенгагенського (1910) 2-го Інтернаціоналу. Влітку 1917 До. підписав в Стокгольмі від імені БРСДП (т. с.) відозву лівих циммервальдцев. В кінці 1917 виступив з відозвою від імені ЦК БРСДП (т. е.) до болгарського народу, закликаючи його послідувати прикладу російського пролетаріату. До. був талановитим оратором, майстром слова, «за вдачею художником і творцем» (Благоєв Д., С'ч., т. 18, Софія, 1962. с. 475). Сатиричні розповіді-памфлети і фейлетони До. (їх цикл «Політічеська зоологія» і ін. вперше опубліковані в робочому друці) нещадно викривали представників буржуйського світу. До. — автор популярних віршів-пісень («Дружна пісень» «Работнічеськи марш» і ін.).

  Соч.: Ізбрані твору, т. 1—2, Софія, 1950—51.

  Літ.: Благоєв Д., Р. Кирков, С'чиненія, т. 18, Софія, 1962; Цанев П., Георги Кирков — Майстора, Софія, 1964.

  М. А. Бірман.