Кингисепп Віктор Едуардович [12(24) .3.1888, Каарма-Суйре, острів Сааремаа, — 4.5.1922, Талін], діяч революційного руху Росії і Естонії. Член Комуністичної партії з 1906. Закінчив Петербурзький університет в 1917. У революційному русі з 1905. У 1907—14 вів партійну роботу в Петербурзі, Таліні; брав участь у виданні газети «Кийр» («Промінь») в 1913—14, підтримував зв'язок з Російським бюро ЦК РСДРП, з більшовицькою фракцією 4-ої Державної думи і з «Правдою». Піддавався репресіям. Після Лютневої революції 1917 повернувся до Петрограду; з початку червня в Таліні, один з керівників більшовицької організації Естонії. З 22 жовтня (4 листопада) 1917 заступник голови ВРК Естляндського краї, організовував Червону Гвардію. З 26 жовтня (8 листопада) 1917 член Виконкому Рад Естляндського краю.
З березня 1918 працював в Москві у Верховному ревтрібунале і у ВЧ(висока частота)К(Всеросійська надзвичайна комісія); член Особливої слідчої комісії у справі про заколот лівих есерів, слідчий у справі про шпигунську організацію Локкарта. У березні 1918 на 4-м-коді Всеросійському з'їзді Рад був вибраний членом ВЦИК. З листопада 1918 керував Комуністичною партією Естонії. На 1-м-коді (1920) і 2-м-коді (1921) з'їздах КП Естонії обирався членом ЦК і членом Політбюро ЦК, створював підпільні друкарні, випускав газету «Комуніст». Арештований поліцією Естонського буржуазного уряду 3 травня 1922 і за вироком військово-польового суду розстріляний в ніч на 4 травня.
Соч.: Боротьба проти іноземних імперіалістів і їх посібників, Сб. ст. і листівок, Тал., 1956; До питань культури. Сб. ізбр. ст. (1913—1914 рр.), Тал., 1956.
Літ.: Пясс А., Ст Кингисепп, в кн.: Прапороносці революції, т. 1, Тал., 1964; Руднев Н., Ст Е. Кингисепп, Л., 1962 (бібл.); Воєводін Е., Три години перед стратою, М., 1970; Elukutse— riigikukutaja, Tallinn, 1963.
