Кимягаров Бенсион Арієвіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кимягаров Бенсион Арієвіч

Кимягаров Бенсион Арієвіч (р. 30.9.1920, Самарканд), радянський кінорежисер і кінодраматург, народний артист Таджицької РСР (1960). Член КПРС з 1944. Закінчив режисерський факультет ВГИК(Всесоюзний державний інститут кінематографії) а в 1944 (педагог С. М. Ейзенштейг). Працює з 1944 в таджицькому кіно. Виступав в документальному кіно: «Таджикистан» (1946, спільно с Л. І. Степанової), «Садріддін Айні» (1949), «Земля молодості» (1950) «Радянський Таджикистан» (1951), «Чотири пісні про Таджикистан» (1965) і ін. Ставить художні фільми: «Дохунда» (1957), «Висока посада» (1958), «Доля поета» (1959), «Прапор коваля» (1961), «Тиші не буде» (1963), «Мирний час» (1965), «Хасан-арбакеш» (1966), «Як велить серце» (1968), «Оповідь про Рустаме» (1970), «Рустам і Сухраб» (1972). Державна премія СРСР (1952). У 1962—70 перший секретар Союзу кінематографістів Таджикистану. Нагороджений 4 орденами, а також медалями.